Цитати Павлюся за твором (за сестрою)

"Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком". "Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив". "Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю". • "Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися". • "Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли". • Непорадний: "Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш - козаком станеш, тоді й засоромишся".
"У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці". • "Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! - Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати". • І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись". • "Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без помочі?" • "Дідусева наука стала йому в пригоді. "Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами - то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь"". • Недоля: "Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде".