побачення, міркування - це не подвоєння, а подовження приголосних після голосного: перед я, ю і, е в усіх відмінках середнього роду ІІ відміни. панна, Ганна, бовваніти іт. д. - в словах такого типу відбувається подвоєння. Живемо, розріжеш - пишемо е, бо це дієслова І дієвідміни, і в 3 особі множини пишемо е. Заселяють - пишемо е, бо слова для перевірки - заселений, заселять. в них чітко чутно звук е. отже і в слові заселяють пишемо е. Депутати - це слово іншомовного походження, на нього правила немає. слова такого типу треба просто запам'ятати. З гідністю - я кщо в називному відмінку однини основа закінчується на два приголосних, губний або р, то подовження не відбувається: радість - радістю. Боротьба - пишемо т, бо в слові, від якого воно утворилося, теж т: боротися. Те ж саме правило і щодо досвідчений - досвід. Опівночі, удосвіта - прислівники такого типу пишуться разом: звечора, вчора, уранці, взимку, опівдні ... Н емов, нібито, неначе - це складні сполучники, утворені поєднанням слів із частками: начебто, немовбито, неначебто ... С тародавня - складний прикметник, утворений від сполучення іменника і узгоджуваного з ним прикметника. милозвучність - складний іменник, утворений шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ. Мікросередовище - усі складні іменники з першою частиною мікро, макро, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, mono -, мото-, мульти-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео - і т. д - пишуться разом.